Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зряджати

Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Мил. 148. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Грин. III. 487. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата. К. Досв. 154. 2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Мнж. 74. Треба синів на чужину зряжати. МВ. ІІ. 52. Зряджають молодіж на нове хазяйство. МУЕ. III. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯДЖАТИ"
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Мнж. 176. Худоба бутить, бо нероблена. Камен. у. 2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно. Харьк. у.
Гергепнутися, -пнуся, -нешся, гл. = гегепнутися. Лохв. у.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Ном. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Н. п. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Мет. 69. Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать. Рудч. Ск. І. 211.
Загаптува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Покрыть вышивкой (преимущественно золотомъ или серебромъ).
Звече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Вх. Лем. 418.
Зсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зсо́хнути и зсо́хти, -хну, -неш, гл. Изсыхать, изсохнуть.
Нерухомий, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата. К. Ор. Обомліла й заніміла, нерухома стала. К. МБ. III. 253. нерухо́ме добро́, майно. Недвижимое имущество.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Правнук, -ка, м. Правнукъ. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРЯДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.