Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зряджати

Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Мил. 148. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Грин. III. 487. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата. К. Досв. 154. 2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Мнж. 74. Треба синів на чужину зряжати. МВ. ІІ. 52. Зряджають молодіж на нове хазяйство. МУЕ. III. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРЯДЖАТИ"
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Змерти Cм. змірати.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Ровчак, -ка, м. = рівчак.
Роспасатися, -саюся, -єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці. Камен. у.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРЯДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.