Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Понадкусювати, сюю, -єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював?
Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький.
