Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубоча

Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЧА"
Виснувати, -ную, -єш, гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.
Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Загили́ти Cм. загилювати.
За́йми́на, -ни, ж. = займанщина. Черниг. г.
Змалку нар. Съ малолѣтства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. Був якийсь задумливий змалку. МВ. ІІ. 8. Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. Гліб. 85. Ум. змаленьку, змалечку. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19. Оттак нам довелося йти ще змалечку колючу ниву. Шевч. 634.
Ланцюговий, -а, -е. Цѣпной.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Наобі́цювати, -цюю, -єш и наобіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Наобѣщать.
Протистися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Радіти, -ді́ю, -єш, гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати. Чуб. V. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.