Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зскакувати

Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСКАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗСКАКУВАТИ"
Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Котл. Ен. ІІІ. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Стор. І. 252. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. Старод. у. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Потебн. ІІІ. 67. К. ЧР. 423 Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. К. МБ. XI. 142. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. Канев. у. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Потебен. ІІІ. 67. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Зга́дувати, -дую, -єш, сов. в. згада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспоминать, вспомнить. Нема гірше, як в неволі про волю згадувати. Хата, 80. Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. Хата, 87. Згадай, який прийшов до мене, що ні сорочки не було. Котл. Ен. І. 32. Згадала баба дівера, що добрий був. Посл. 2)га́дку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я мислі. Рудан. І. 13.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних. К. Грам. 35.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався. Котл. Ен. II. 9.
Пльондр, -ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Кн III. 37.
Тріп I меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія. Драг. 181.
Хмара, -ри, ж. 1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89. 2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678. 3) заходити в хмару. Фантазировать. 4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗСКАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.