Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зручність

Зручність, -ности, ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУЧНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРУЧНІСТЬ"
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Зучати, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити. Конст. у.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Овадний, -а, -е. = оводний. Проск. у.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ. Прил. у.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо. К. (О. 1861. II. 229).
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. Сим. 2. Шух. І. 93. А в нашого Галайди хата на помості. Шевч. 209. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. Мет. 23. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Мет. 90. Як шкваркне об поміст. Мнж. 7.
Розсокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. О курахъ и женщинахъ: раскричаться, расшумѣться.  
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя. Вх. Зн. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРУЧНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.