Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зроняти

Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОНЯТИ"
Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
Заяло́зити, -жу, -зиш, гл. Засалить.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Сівалка, -ки, ж. Сѣялка. Хотин. у.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Учесати, -шу, -шеш, гл. 1) Расчесать, вычесать. 2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ. 3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше. Ном. № 10420. 4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! О. 1861. X. 34. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів. Мнж. 119.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк.
Ховзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.
Шолвія, -вії, ж. = шавлія. Посію шолвію зарані в неділю. Чуб. V. 609.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.