Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зроняти

Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОНЯТИ"
Гре́бати, -баю, -єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством. Стор. МПр. 10.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Мі́ттюнар. = миттю.
Омрак, -ку
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Повишукувати, -кую, -єш, гл. Найти (во множествѣ).
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Прискрипати, -паю, -єш, гл. = прискригнути. Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина. Грин. III. 381.
Тління, -ня, с. Тлѣніе. К. МХ. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.