Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилучати

Вилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. вилучити, -чу, -чиш, гл. 1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить. 2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи. Єв. І. IX. 22. 3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати. Св. Л. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУЧАТИ"
Берулька, -ки, ж. = ягня. Вх. Пч. II. 6.
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Вузьмина, -ни, ж. Съуженное и мелкое русло рѣчнаго протока. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе. Левиц. І.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Навкоси́, навкося́, нар. Наискось, косо. Cм. навскоси. Катерина навкоси перетягнула свій рот. Левиц. І.
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.