Вишній, -я, -є. Верхній. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру.
2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній?
Замаї́ти Cм. замаювати.
Мудрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Умнѣть.
Нарі́жник, -ка, м. 1) Уголъ крыши, угловое стропило. 2) Оковка листовымъ желѣзомъ угла сундука (на крышкѣ и внизу). 3) Часть ключа. прибора для ношенія сѣна. Cм. ключ.
Оюн, -на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні.