Відпалитися Cм. відпалюватися.
Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Забі́люватися, -лююся, -єшся, забіля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. забіли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. 1) Подбѣливаться, подбѣлиться молокомъ, сметаной (о кушаньи). 2) = забіліти.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Ум. ретізо́к.
Талірчина, -ни, ж. Уничиж. отъ талірка.
Фрамуга, -ги, ж. Инша.
