Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилаяти

Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАЯТИ"
Баник, -ка, м. Родъ ватрушки. Вх. Уг. 226.
Веретінце Cм. веретенце.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Заступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. заступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Улиця у-продовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101). 2) Заступаться, заступиться. Чоловік заступився, став пана просити, що його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Перелюбити, -блю́, -биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбим. Харьк. у.
Покрикнути, -кну, -неш, гл. Вскрикнуть. Ой крикнув — покрикнув сильне багач молодий. Рудч. ЧП. 82. Так і покрикнули з жалю та з досади. МВ. І. 41. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. МВ. (О. 1862. III. 48).
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Шпарґал, -ла, м. Старая исписанная бумага. Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К. ЧР. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.