вилаяти
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Том 1, ст. 167.