Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викручуватися

Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201. 2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИСЯ"
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Видумувати, -мую, -єш, сов. в. видумати, -маю, -єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844.
Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
До-пуття́, нар. Какъ слѣдуетъ.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». Сим. 212. 2) Забрызгать грязью.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L. ЗЮЗО. І. 124.
Каптурок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.