Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викручуватися

Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201. 2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИСЯ"
Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці. О. 1862. V. Кух. 37.
Дя́кування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Кисет, -та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн. Левиц. І. 506.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли. Котл. Ен. ІІ. 29.
Погоджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться. Ном. № 4155. 2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.
Стільниця, -ці, ж. 1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99. 2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр. 3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.