Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викручуватися

Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201. 2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИСЯ"
Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.
Брехунець, -нця, м. 1) Ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ном. № 4411. Ломаку під руку, да й лиги! Ном. № 11047. Та лиги! Мнж. 95.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. Ном. № 2095. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається. Г. Барв. 116.
Подирчати, -чу, -чиш, гл. Подребезжать.
Пообкопувати, -пую, -єш, гл. Окопать (во множествѣ).
Усеїдний, -а, -е. Всеядный. усеїдний тиждень. Сплошная недѣля, когда въ среду и пятницу не постятъ. О. 1862. IV 91. На всеїдній у неділю вона спарувалась. Шевч. 260.
Уш, а уш!, меж. = киш! (На курей). Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.