Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Мудзу́ля, -лі, ж. Большая мозоль, шишка, наростъ.
Підвія, -вії, ж. Раст. Lilium martagon. Cм. масло вороняче.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт.
Повиряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Снарядиться, отправиться (о многихъ).
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L.
