Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка.
Горілча́ний и горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Не любить бджола й духу горільчаного. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ.
Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Лут з його такий.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл.
1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари.
2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
