Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилупенець

Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПЕНЕЦЬ"
Братанич, -ча, м. Племянникъ (сынъ брата). Чуб. VI. 292. Н. Вол. у. Камен. у. Опат. 24. Ум. братанчик.
Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть. Чуб. V. 461. 2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено. Грин. III. 85.
Понакарбовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Розварити, -ся. Cм. розварювати, -ся.
Сумлінність, -ности, ж. Добросовѣстность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУПЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.