В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.
За́рядка, -ки, ж. Сметана.
Зжи́тися, зживуся, -вешся, гл. Сжиться. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться.
Коханенький, -а, -е., Ум. отъ коханий.
Незначний, -а, -е. Незначительный.
Огірковий, -а, -е. Огуречный. Напийсь огіркового росолу, то може полекшає.
Припарувати, -ру́ю, -єш, гл. Спрячь въ пару. На гнідого коня не всяде злодій, то він припарує та й поведе.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Соколовий, -а, -е. Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі.
