Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викусити

Викусити Cм. викушувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКУСИТИ"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Бардаш, -ша, м. Большой топоръ. Камен. у. Вх. Зн. 2.
Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Жа́льно нар. = жаль. Мені городини жальніш, як твого сала. Рудч. Ск. І. 194. Сина жаль, а дочки ще жальніше. Харьк.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Сим. 141. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало. Сим. 227.
Прийматися, -маюся, -єшся, сов. в. прийнятися, приня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Приниматься, приняться. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір. Да вже ж я садила, вже ж я поливала, — не приймається. Мет. 67.
Убивання, -ня, с. 1) Убиваніе. К. Дз. 225. Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа. К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.