Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила.
Одержувати, -жую, -єш, сов. в. оде́ржати, -жу, -жиш, гл. Получать, получить. Віруйте, що одержите і буде вам.
Озвіритися, -рюся, -ришся, озві́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Разъяриться, сдѣлаться звѣремъ.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Позамотувати, -тую, -єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки.
Скиснути Cм. окисати.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.
