Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилити

Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИТИ"
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Журнали́ст, -та, м. Журналистъ, литераторъ, пишущій въ журналахъ. Глузували журналисти незгірше й над Шевченком. К. Гр. К. XXI.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів. Мир. ХРВ. 16.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. сувійчик.
Чавунний, -а, -е. Чугунный. Чавунні східці. Левиц. Пов. 132.
Шльонск, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.