Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виложити

Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖИТИ"
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
Запри́щитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда. Подольск. г.
Мудренець, -нця и мудрень, -ня, м. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252. Вх. Лем. 436.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева. Н. Вол. у.
Погромадити, -джу, -диш, гл. 1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти. 2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Н. п.
Усокотити, -кочу, -тиш, гл. Уберечь, сохранить. Через те, шо ти.... відступив від гріха, Бог тебе усокотив від вічної тої пропасти. Гн. 73.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.