Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виложити

Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖИТИ"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Натупати, -паю, -єш, гл. 1) Нагрязнить ногами. 2) Пригрозить, топая ногами.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли. Кіев. г.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Сажер, -ра, м. = сажотрус. Шух. І. 92.
Сподоба, -би, ж. = уподоба. Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої. Чуб. V. 35.
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне. К. ПС. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.