Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилічка

Вилічка, -ки, ж. Нижній брусокъ ляди (Cм.) МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЧКА"
Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько. МВ. (О. 1862. ІІІ. 75).
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. І. 19.
Доте́рти, -ся. Cм. дотирати, -ся.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.