Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались.
Вістря, -ря, с. Остріе.
Дивови́жа, -жі, ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. На-в-дивови́жу. На удивленіе. Що вже за хороше дівча було, всім на-в-дивовижу. В дивови́жу. Въ диковину, удивительно. В дивовижу була їм ця загадка. Не в дивови́жу. Не въ диковину. Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Помежно нар. = помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно.
Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Старці тебе цураються мов тії прокази.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли.
Черва, -ви, ж. соб.
1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.
2) Личинки пчелъ.
3) Мозговые глисты у овець.
