Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилізти

Вилізти Cм. вилазити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЗТИ"
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти. Чуб. V. 692.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
За́родок, -дку, м. Зародышъ, embrio. Стоїть стовп до неба, на нім 12 гнізд, в кождім гнізді по 4 яйця, в кождім яйці по 7 зародків. (Загадка: рік). Чуб. І. 314. Ум. за́родочок.  
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Кровопийка, -ки, ж. Глотокъ крови. Нехай я й жупан, та з своєї праці, а в твоєму каптанці не одна кровопийка. О. 1861. II. 28. (З нар. уст.).
Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Надиха́ти I, -ха́ю, -єш, сов. в. надихну́ти и надхну́ти, -хну́, -не́ш, гл. 1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть. 2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) надихали думкою лихою. К. Дз. 31.
Наряжа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = наряджати.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком. КС. 1882. IV. 170.
Умняти, умну, -неш, гл. = ум'яти. Подала курку, вони її умняли. Мнж. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.