Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилізти

Вилізти Cм. вилазити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЗТИ"
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Харьк. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину. Грин. III. 634.
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Мохна́вці, -вець, ж. мн. = мохнатиці = рукавиці въ загадкѣ: Мац-мац по лавці, найшов мохнавці. Чуб. І. 314. Cм. мохнатиця.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза. Сумск. у.
Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ тил. 2) Задняя часть обуви, задникъ. Шейк.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Чехнути, -ну, -неш, гл. Чахнуть. Батько наш чехне та й чехне, почав кашля ти, а далі й зовсім ліг. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.