Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилізти

Вилізти Cм. вилазити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЗТИ"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Натупати, -паю, -єш, гл. 1) Нагрязнить ногами. 2) Пригрозить, топая ногами.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли. Кіев. г.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Сажер, -ра, м. = сажотрус. Шух. І. 92.
Сподоба, -би, ж. = уподоба. Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої. Чуб. V. 35.
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне. К. ПС. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.