Брати, беру, -реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов'язати. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. брати зуби. Рвать зубы. 5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. 7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Бере гроті на відробіток. бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. 8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. Мушкетом бере, аж серце в'яне, а лях од страху вмірає. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. 9) — баса. Пѣть басомъ. 10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе. 11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. 12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Оце баба, що брала мого Йвана. 13) — завичку. Cм. завичка. 14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. 15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. 17) — мірку. Снимать мѣрку. 18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. 19) — на себе. Надѣвать. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спиток. Испытывать. 21) — на сповідь. Исповѣдывать. 22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на Ум. 23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. 24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. 25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. 26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. 28) бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Пусти на улицю, бо й плач бере. б) дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. жаль бере. Становится жаль. сум, журба бере. Становится грустно. уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Прич. браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. У їх невістка молода, торік брата.
Долі́плювати, -люю, -єш, сов. в. доліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею.
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик».
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.
