Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилог

Вилог, -гу, м. Раскладка сбора, налогъ. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки платнице біда. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОГ"
Вівчарик, -ка, м. 1) Ум. отъ вівчарь. 2) Родъ игры на свирѣли. 3) Бекасъ. Закигикала над ними чайка.... висвистував вівчарик. Стор. І. 126.
Жу́рний, -а, -е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься». МВ. ІІ. 121.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины. Желех.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Підібгатися, -га́юся, -єшся, гл. Поджаться; подвергнуться. Довгий хвіст од сукні підобгався. Левиц. Пов. 208.
Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.» Гол. І. 171.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Удовжитися, -жуся, -жишся, гл. Задолжаться.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.