Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виложка

Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖКА"
Безлистявий, -а, -е. = безлистий. Бузина безлистява. Харьк.
Безсилля, -ля, с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Ворушити, -шу, -шиш, гл. 1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289. 2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Кишенька, -ки, ж. Ум. отъ кише́ня.
Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши. Черниг. у.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.
Шляшок, -шка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.