Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виложка

Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЖКА"
Благовіст, -ту, м. Благовѣстъ. Левиц. І. 378.
Відзаддя, -дя, с. Мякина. Желех. Ум. відзаддячко. Що ж она діє? Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзаддячко, хоть відзаддячко, хоть відпрядочки. Гол. IV. 31.
Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Набіси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Набѣситься.
На́вороти нар. Возвращаясь снова. Пак підемо навороти Моченюка драти. Гол. І. 160.
Неохайно нар. Неопрятно.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Пробунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробунтовать.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.