Бахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Прелюбодѣйствовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють.
Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Озолачивать, озолотить.
2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів.
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
Сіпатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сіпнутися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась.
2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду.
3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає, з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.
Хакати, -каю, -єш, гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові — бач, як хакає, язик висолопивши. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Чого ти так хакаєш? — Захапався б і ти, як би стирив на гору такого мішка.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ.
