Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилапати

Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАПАТИ"
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Довести́, -ся. Cм. Доводити, -ся.
Заму́цкуватий, -а, -е. Затвердѣлый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.
Наказа́ти Cм. наказувати.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи. К. Дз. 231.
Пугачевий, -а, -е. Относящійся къ филину.
Пушок, -шку, м. Ум. отъ пух.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. тарілець, тарільчик. АД. 1. 34.
Тупцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2)коло кого. Ухаживать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.