Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилапати

Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАПАТИ"
Вискочити Cм. вискакувати.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon. Вх. Уг. 248.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Спів, -ву, м. Пѣніе. Серед пахощів квіток і співу пташиного побачимось. Левиц. І. 303. Музики і співи замовкли. Стор. МПр. 54.
Требувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у. 2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую. Гол. II. 276. 3)чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Вх. Зн. 70. Пана сі не бою, війтом не требую. Шух. І. 199.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Уміщати, -щаю, -єш, сов. в. умістити, -щу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Зміев. у. Не вмістити тобі в серці пової науки. К. Досв. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.