Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати.
Гліг, глогу, м. = глід.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Перенудити, -джу́, -диш, гл.
1) Истомить, нагнать тоску, скуку.
2) безл. Перестать тошнить.
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? На роспрощання поставили могорич.
Свідчитися, -чуся, -чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав.
