Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виламати

Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАМАТИ"
Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Ланцювати, -цю́ю, -єш, гл.ріку. Перегораживать рѣку двумя рядами камней, сближающимися въ направленіи теченія воды, образуя уголъ, вершина котораго не закончена, — въ этомъ отверстіи ставятъ сѣть или иной снарядъ для рыбной ловли. Вх. Зн. 31.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Напри́ндити, -джу, -диш, гл. Надуть, выпучить. Наприндив боки з дивування.
Небезпека, -ки, ж. Опасность. Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. Єв. Л. VIII. 23.
Плюхнути, -ну, -неш, гл. 1) = хлюпнути. Cм. плюхкати. Драг. 42. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло. МВ. L 113.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. І. 347.
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.