Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виламати

Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАМАТИ"
Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Дере́зонька, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.
Обпалювати, -люю, -єш, сов. в. обпалити, -лю, -лиш, гл. Обжигать, обжечь.
Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Шевч. Он що, сестрице, я тобі скажу. Рудч. Ск. ІІ. 156. Так он з якої се причини. Ном. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.
Перещик, -ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Полуботок, -тка, м. Полусапожекъ, ботинокъ.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.