Бочити, -чу, -чиш, гл.
1) Сбочивать, ѣхать въ сторону.
2) Смотрѣть въ сторону.
Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Овалашити, -шу, -шиш, гл.
1) Оскопить.
2) Украсть. Прийде та овалашить що небудь та й піде.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, обдуманный.
Попідлизуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони попідлизувалися до хазяйки, так їм і добре, а як я не вмію підлизуватися, так мене й гризуть усі.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа.
