Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрашати

Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. Екатер. у. (Залюбовск.). 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРАШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРАШАТИ"
Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ. Желех.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл. 1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.). 2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні. 3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували? Кіевск. у.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Пронизати Cм. пронизувати.
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРАШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.