Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Безробіття, -тя, с. Безработица.
Ди́мковий, -а, -е. Сдѣланный изъ димки.
Житво́, -ва́, с. Мѣсто жительства, жилье.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Пріти, -прію, -єш, гл.
1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє.
2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє.
3) Гнить, истлѣвать. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти?
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ум. свекорко, свекронько.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять.
