Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрашати

Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. Екатер. у. (Залюбовск.). 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРАШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРАШАТИ"
Айбо, сз. = Альбо [Угор.]. Ogon. 159.
Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Фр. Пр. 138. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. Фр. Пр. 24.
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими). Шух. І. 306.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L. ЗЮЗО. І. 124.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Оврашок, -шка, м. Ум. отъ оврах.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРАШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.