Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилупити

Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПИТИ"
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Зла́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. злагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, собраться, приготовляться, приготовиться. Злагодивсь Ілько їхати у город. О. 1862. IV. 87. 2) Мириться, помириться, соглашаться, согласиться, приходить, прійти къ соглашенію, уладиться. А як злагодили-сте-ся за ті чичуги? Камен. у. От взялись за діло. Зговорились, злагодились. Федьк. II. 79.
Латинник, -ка, м. 1) Латынистъ. 2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Тичка, -ки, ж. 1) Хворостинка, палка для вьющихся растеній, для развѣшиванія сѣтей и пр. На городі тичка. Ном. № 194, стр. 296. 2) Вѣха. Держи лівіш, а то звалиш тичку. Павлогр. у. Шиш з тичкою на самому гребіні. Левиц. Пов. 178. 3) Длинная жердь, которой рыболовы протягиваютъ неводъ подо льдомъ. О. 1861. XI. 116. 1) Родъ игры. Ив. 29.
Удержати, -ся. Cм. удержувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.