Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилупити

Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПИТИ"
Волохач, -ча, м. 1) Мохнатое существо. 2) Раст. Amarantus retroflexus L. ЗЮЗО. I. 111.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Ма́сляно нар. Много масла. Сиряно, масляно. Ном. № 6485.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Подопихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Добраться, дойти (о многихъ).
Ранґовий, -а, -е. = ранговий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.