Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл.
1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь.
2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Десь вирвалась дівчинонька.
Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Залю́патися, -паюся, -єшся, гл. Замочиться, забрызгаться сильно.
Комин, -на, м.
1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці.
2) Дымовая труба на крышѣ.
3) Полка кремневаго ружья. Ум. коминок.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый.
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Cм. юдити.
Посадище, -ща, с. Село.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
