Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилечко

Вилечко, -ка, с. Ум. отъ вильце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЕЧКО"
Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Зиме́ць, -мця, м. Фронтонъ (у гуцуловъ). Вх. Зн. 21. Желех.
Ляду́нка, -ки, ж. = ладунка.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях. Грин. III. 442.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Талія, -лії, талья, -льї, ж. Италія. Желех. Гол. III. 120.
Хождати, -даю, -єш, гл. = ходити. Настави нас путями благими хождати. Чуб. І. 173.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.