Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилляти

Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка? Грин. ІІІ. 661.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЛЯТИ"
Зімникува́тий, -а, -е. О фруктахъ: поспѣвающій къ зимѣ. Зімникуваті груші, яблука. Волч. у. (Лободовск.).
Ладитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Німеччина и німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Оливо, -ва, с. 1) Олово. 2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу. Шевч. 2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды). Шух. І. 262.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл. 1) Заслужить (о многихъ). 2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома. Славяносерб. у.
Попів, -лу, м. = попіл. = Драг. 264.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.
Ховстати, -таю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Кінську голову на дорозі найдеш, — ховстай та бий. Ном. № 10236.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.