Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилітати

Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІТАТИ"
Безбо́лісний, -а, -е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні. Мет. 190.
Зажовтілий, -а, -е. Зажелтѣвшій.
Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Левиха, -хи, ж. = левиця. Дивиться, перед їм левиха стоїть. Рудч. Ск. І. 135.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Черк. у. Орали отте льонище. Кіев. г.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. Желех. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки. Желех.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Н. Вол. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. І. 13.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.