Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилітати

Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІТАТИ"
Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37. Наступив йому на волоку од постола. Грин. І. 123. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. ІІІ. 98. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою. (Ефименко).
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Заверта́йло, -ла, м. Производящій кастрацію. Оцей мій кум завертайло на нашому селі.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь. Желех.  
Перевертати, -та́ю, -єш, сов. в. переверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, переворотить, перевернуть. Той чмелик перевернув крильця, скинув їх, вони попадали, а він полетів. Рудч. Ск. І. 119. 2) Переворачивать, перевернуть, опрокидывать, опрокинуть. Рибку ловив — човен перевернув, шевчиха зосталася, шевчик утонув. Чуб. V. 820. 3) Превращать, превратить. Ціле весілля перевернено ніби у вовкулаки. КС. 1883. XII. 700. 4) Превращать, превратить (именов. числа). К. Гр. 117.
Передягати, -га́ю, -єш, сов. в. передягти́, -гну, -неш, гл. Переодѣвать, переодѣть.
Попідводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и підвести, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
Чупарно нар. Опрятно, красиво (объ одеждѣ, убранствѣ комнаты и пр.). На короваї шитий гарно рушник ізгорнутий лежав; я взяв його собі чупарно через плече й перев'язав. Алв. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.