Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилка

Вилка, -лок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Ухватъ. Маркев. 84. 3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья. 4) Родъ вышивки на рубахахъ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКА"
Віддіжурити, -рю, -риш, гл. Заморить работой. Мабуть добре Карпа на панщині віддіжурили, що на улиці нема. Васильк. у.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115.
Дойня́ти Cм. доймати.
Жидо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Птица Lusciola tithys. Вх. Пч. II. 12. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. Вх. Пч. І. 6. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. К. С. 1883. ІІІ. 669. 5) мн. жидки́. Раст. Agaricus vernalis.  
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Пригатити Cм. пригачувати.
Прикорпати, -паю, -єш, гл. Прикопить, пріобрѣсти немного. Желех.
Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.