Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилка

Вилка, -лок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Ухватъ. Маркев. 84. 3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья. 4) Родъ вышивки на рубахахъ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКА"
Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Випродати Cм. випродувати.
Висікатися, -каюся, -єшся, сов. в. висіктися, -січуся, -чешся, гл. Сѣчься, посѣчься. Грива коневі геть висіклася.
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Лі́пше Cм. ліпш.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Потанцювати, -цю́ю, -єш, гл. Потанцовать. Потанцюй, кобзарю, я заграю. Шевч. 186.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Цвіткований, -а, -е. Украшенный. Пояс сріблом цвіткований. МВ. Галера цвіткована, мальована. АД. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.