Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилка

Вилка, -лок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Ухватъ. Маркев. 84. 3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья. 4) Родъ вышивки на рубахахъ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛКА"
Гніздю́к, -ка́, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Подівувати, -зую, -єш, гл. Пожить дѣвушкой. Г. Барв. 105. Вона таки подівувала.
Сап'янний, сап'яновий, -а, -е. Сафьянный. Чуб. V. 339. Сап'янні черевички на нозі. Чуб. III. 152. Шик-пик, не в сіх, не в тих, в сап'янових. Ном. № 13586.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.