Витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий Витрішкуваті очі.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Чужі пани дукачі держать людей до ночі. 2) = дукат 2. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці.
Зба́ночок, -чку, м. 1) Ум. отъ зба́нок. 2) мн. Раст. Nymphaea alba.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Я застав його на лот.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Огневиця, -ці, ж. Медиц. горячка.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Похирляти, -ляю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять.
