Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрасти

Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРАСТИ"
Балаболька, -ки, ж. Бубенчикъ. Шейк.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ). Вас. 149.
Ми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Камен. у. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, — доводиться микати Анан. у. 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. Вас. 200. 3) микати губами. Шевелить губами.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити. Н. п.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Прах, -ху, м. Прахъ. Ном. № 10844. Обох земля присипле своїм прахом. К. Іов. 47. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. АД. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.