Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виловити

Виловити Cм. виловлювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОВИТИ"
Акт, -ту, м. 1) = Ді́я (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро. Мир. ХРВ. 321.
Ді́лний, -а, -е. Рабочій, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне. Лебед. у.
Заплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Наточити Cм. наточувати.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Рухливий, -а, -е. Подвижной, проворный За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.