Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка.
Лелі́ння, -ня, с. Тихое теченіе. Тихе леління... води по камінні.
Макопі́йка, -ки, ж. Птица коноплянка, Fringilla cannabina.
Обливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. облитися, обіллюся, -ллєшся, гл. Обливаться, облиться. Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ.
Полустав, -ва, м. Святцы, молитвенникъ съ мѣсяцесловомъ.
Посповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить. Кубочки посповняла.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар.
