Вересень, -сня, м. Сентябрь (мѣсяцъ).
Вирло, -ла, с.
1) Дышло коннаго привода.
2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы.
3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі.
4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Нехай милий подивиться, що на серці діється. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Моя мила милесенька, голубка сивесенька.
Натьопатися, -паюся, -єшся и натьо́пкатися, -пкаюся, -єшся, гл. Нажраться. Злізь на мене та й натьопайся. Уже натьопкався кваші.
Обвеснитися, -ню́ся, -нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Та ввечері охрестили і Марком назвали.
Тьохкання, -ня, с.
1) Біеніе, ёканіе (сердца).
2) Щелканіе (соловья).
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні.
