Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виктувати

Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. ІV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКТУВАТИ"
Бунтовничий, -а, -е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ. Аф. 320.
Дотя́ти Cм. дотинати.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
Карлючитися, -чуся, -чишся, гл. Кривиться, искривляться.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Хліб'я, -б'яти, с. = хлібеня. Зосталося одно хліб'я, — на сьогодні стане. Лохв. у. Візьми пару хліб'ят на дорогу. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.