В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя.
Гумно́, -на́, с. Гумно. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Ум. Гуме́нце.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест.
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє.
Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Пшенишник, -ка, м. Бѣлый, пшеничный хлѣбъ. Пшенишники доведуть, що і хліба не дадуть.
Табівка, -ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ.
Цех, -ха, м.
1) Цехъ. Кушнирський цех.
2) Цеховой значекъ.
3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви.