Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилушок

Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУШОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУШОК"
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Показний, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Ком. II. 148. Одначе він з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38.
Просторікуватий, -а, -е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей. Чуб. III. 410. 2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Чуб. V. 118. Тут між собою роспиталась. Котл. Ен.
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.
Тріфолія, -лії, ж. Раст. Menyanthes trifoliate L. Анн. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУШОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.