Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилушок

Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУШОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУШОК"
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Необлудність, -ности, ж. Чистосердечіе, нелицепріятіе. Волын. г.
Погребний, -а, -е. Погребальный, похоронный. Погребна одправа.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Рудч. Ск. І. 90. Білі ніженьки мороз поморозить. Чуб. V. 84.
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались. Левиц. Пов. 141.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Тарапата, -ти, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. 2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ном. № 7218. Ум. тарапатка, тарапаточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУШОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.