Вичуняти Cм. вичунювати.
Гре́бінь, -ня, м. 1) Прядильный гребень. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. Cм. Каблук 2. 4) Подобная гребню часть решітки. Cм. Решітка 5. У = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. 7) Родъ орнамента на писанкѣ.
Дорожині́й нар. Ближе дорогой, болѣе по дорогѣ, съ руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Ум. лушпели́нка.
Онь нар. = ониж.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Уладити, -джу, -диш, гл. = уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити.
