Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилиці

Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Шух. І. 194. Также какъ часть мотовила. Шух. І. 150. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. Шух. І. 299. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. Шух. I. 153. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. Шух. I. 166. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.). 6) Затылокъ рыбы. Шух. I. 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИЦІ"
Бавуняний, -а, -е. = Бавовняний. Шейк.
Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Камен. у.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Згля́нути, -ся. Cм. зглядати, -ся.
Поколоти, -лю, -леш, гл. 1) Переколоть, заколоть; исколоть. Коли б свині рот, то б усіх поколола. Чом. № 3827. Поцілував мене, та так поколов вусами. Левиц. І. 199. 2) Зарѣзать (нѣсколькихъ свиней). Ми ці кабани поколем та попродаєм. Рудч. Ск. II. 26.
Псяр, -ра́, м. Псарь. Желех.
Ростаскати Cм. ростаскувати.
Харчування, -ня, с. 1) Столованіе, прокормленіе. К. Досв. 115. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К. 2) = харч. Загубила торбу з хлібом.... загубила харчування. ЕЗ. V. 153.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря. Вх. Лем. 480.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.