Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилупок

Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПОК"
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.
Зе́мство, -ва, с. Земство.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Рябина, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУПОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.