Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилічити

Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЧИТИ"
Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ. Млак. (Желех.).
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Витекти Cм. витікати.
Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Соборище, -ща, с. = собір. Чуб. І. 180.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ. Херс. г. Полт. Kolb. І. 66.
Утікти, -чу, -чеш, гл. = утекти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.