Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилічити

Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІЧИТИ"
Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Домі́вни́ця, -ці, ж. Домочадецъ-женщина. Ти у нас в хаті не домівниця, нашому добру не кукібниця. Н. п.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Сівалка, -ки, ж. Сѣялка. Хотин. у.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.