Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Бабські забубони.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща.
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика.
Смугастий, -а, -е. = смугнастий.
Співувати, -вую, -єш, гл. Пѣвать.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. 3) мн. Родъ писанки. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чобітки шкапові. Чобіточки роззули. Ув. чоботи́ще.
