Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилітувати

Вилітувати, -тую, -єш, гл. 1) Провести лѣто. 2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛІТУВАТИ"
Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Макс. (1849), 73. Моє серце звесели. КС. 1882. XII. 496.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
Напі́й, -по́ю, м. Напитокъ. Ой куме мій молодий, то ваш напій дорогий. Гол. IV. 442. Я го буду тим вітати, тим напоєм частувати. Гол. І. 207.
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Обсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. обсо́хти, -хну, -неш, гл. Обсыхать, обсохнуть. Заплакані очі трохи обсохли. Левиц. Пов. 127.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Прикликати, -ка́ю, -єш, сов. в. прикликати, -кличу, -чеш, гл. Призывать, призвать, подзывать, подозвать. Всіх полковників прикликати до себе. Рудч. Ск. І. 114. Сказав прикликати собі слуг тих. Єв. Л. XIX. 15. Мати сина прикликає. Рудч. Чп. 227.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛІТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.