Єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год!
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай.
Круторогий, -а, -е. Съ большими загнутыми рогами. Чи не ревуть круторогі, чи не йде чумак з дороги? Ой місяцю круторогий, світи надо мною.
Обсоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко.
Поперекидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекидати, перекинути, но во множествѣ. Поперекидала вози... в воду.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
