Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилиняти

Вилиняти, -няю, -єш, гл. Облинять; отлиняться. Нехай цей кінь три роси обіб'є, вилиняє. Рудч. Ск. II. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИНЯТИ"
Долиза́ти, -ся. Cм. долизувати, -ся.
Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть. Желех.
Ледаче́нький, -а, -е., Ум. отъ ледачий.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню. Гол.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Поралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом. Чуб. VII. 400.
Скомшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сбиться въ комокъ. Як повстка борода скомшилась. Котл. Ен. III. 31.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь. Вх. Лем. 471.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. ЗОЮР. II. 35. Рикання їх в чагарниках чувати. К. Іов. 63.
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.