Бліяти, -лію, -єш, гл. = блеяти. Там геть за лісом череда десь бліє.
Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Твори ж мою вже виважену волю.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. — якір. Поднимать, поднять якорь.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить.
Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку!
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ.
Кривити, -влю, -виш, гл.
1) Кривить.
2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо.
Рота, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його.
