Бербівка, -ки, ж. Родъ деревяннаго сосуда.
Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат?
Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей.
Завину́ти, -ну́, -не́ш, гл. = завити 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. Відказала вона, взявши грушу і завинула її в хустку. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути.
Пальчик, -ка, м.
1) Ув. отъ палець.
2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ.
3) мн. Раст. Geranium sylvaticum.
Пліндровина, -ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ.
Плотовець, -вця́, м. Раст. Nicotiana rustica.
Повиїжджати, -джаємо, -єш, гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали.
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність.
