Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилатати

Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАТАТИ"
Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий.
Гру́бо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. Н. п.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1. Вх. Уг. 259.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл. 1) Размышлять, размыслить. Чуб. V. 302. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати. Чуб. І. 147. 2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв.... Греб. 361.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає. Ном., стр. 281, № 82.
Швендя, -ді, об. 1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда. 2) шве́нді справля́ти. Слоняться.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.
Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ. Рудч. Чп. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.