Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть.
Захрясыты, -хряшу, -сыш, гл. Загромоздить, запрудить, покрыть. Так і захрясять воду гуси, — таких їх тут!
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Сумир, -ру, м. Миръ, согласіе, мирнья отношенія. Сумир умен. Сумиром. Въ мирѣ, въ согласіи. Сумиром з тобою не проживеш.
Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий.
