Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилатати

Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАТАТИ"
Біга, -ги, ж. 1) Бѣгъ, побѣжка. Екатер. у. 2) бігою. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Вас. 209. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють. Мнж. 9.
Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.
Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Прикротно нар. Спѣшно. Увійшла в пекарню Палажка, а попадя щось саме прикротно поралась коло тіста. Г. Барв. 156.
Просвічатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. просвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде. К. Псал. 77.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.