Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл.
1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко.
2) Устаиваться, устояться.
Відсоток, -тка, м. Процента.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Доплести́ Cм. доплітати.
Зака́л, -лу, м. и зака́ла, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур, збігаються нори в студений чур. Ум. зака́лець. Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець.
Збудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. Ой коли б я знала, що буду емірати, то б я сказала труну збудувати. Чоловік збудував башту. Еней збудує сильне царство.
Надава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. нада́тися, -да́мся, -си́ся (до чо́го), гл. Идти къ чему, быть годнымъ для чего.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику.
Цомоґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Виткнув з мене всі цомоґи. (Отъ польск. co mogę или co mogąc).
