Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся.
Зволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зво́лити, -лю, -лиш, гл. Соизволять, соизволить, позволять, позволить. Покохав я дівчину, а батько не зволяв брати її. Ох, вовче братіку, зволь же нам хоч пісню заспівать. Нащо ж Бог звалив серце дати, коли ся бідним не вільно кохати.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Поскручувати, -чую, -єш, гл.
1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків.
2) — го́лови. Свернуть головы. Давай... їм, (горобенятам) голови, поскручуємо.
Чембор, -ра, м. Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Винесемо із гор шовку дівкам на чембори.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа.
Шмаркачка, -ки, ж. 1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка.
Шуміти II, -млю, -миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Шумітиме нагаєчка по над головою.
