Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилабудати

Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАБУДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛАБУДАТИ"
Адре́са, -си, ж. Адресъ. Желех.
Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба. Конст. у.
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ. Вх. Уг. 227.
Латинський, -а, -е. Латинскій. Латинський віршник. Шевч. 298.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни. Вх. Зн. 42.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати. АД. І. 115.
Поманячити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Сівак, -ка, м. = сівач.  
Сокирянка, -ки, ж. Кирка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛАБУДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.