Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилочки

Вилочки, -чок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЧКИ"
Британський, -а, -е. Британскій, англійскій. Левиц. Пов. 125. О. 1861. XI. 105. Шевч. 606. Сей лист найдений був в землі британській. Драг. 168.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Поприорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приорати, но во множествѣ.
Прудконогий, -а, -е. Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі. Щог. Сл. 67.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Скапутитися, -чуся, -тишся, гл. Умереть, издохнуть, околѣть.
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.