Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилочки

Вилочки, -чок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛОЧКИ"
Кількадесять числ. Нѣсколько десятковъ.
Крик, -ку, м. Крикъ. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а ваба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. криком кричати. Громко кричать. Крипом кричала: пробі ратуйте!
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Сторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Сторговаться. Рудч. Ск. II. 147.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила. Вх. Зн. 15.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Шейк. Ум. халупчи́нка.
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний. МУЕ. III. 25. 2)те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной. Шух. I. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛОЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.