Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. МВ. ІІ. 33. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. Чуб. III. 39. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Чуб. V. 12. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Шевч. 306. Іди ж хутчій, не бався. О. 1861. III. Г.-Арт. 84. Не бавмося, та ходімо швидче додому. Канев. у.

Ведмедюк, -ка, м. 1) = ведмедчук. 2) = ведмедик 2.

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.

Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.

Горо́хв'яник, -ка, м. Лепешка изъ гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами. Кв.

Захолоджуватыся, -джуюся, -єшся с. в. захолодытыся, -джуся, -дышся,, гл. Простуживаться, простудиться. Захолодылась дитина та й умерла. Канев. у. Де взявся вітер, буря, дощ лившій — захолодилася вона та й занедужала. МВ. О. 1862. І. 81).

Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.

Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою. Рудч. Ск. І. 174.

Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється. Н. п.

Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.