Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Він мені за дитину рідну став. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Ба́тькова дити́на. ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати.
Козловий, -а, -е. Козловый.
Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Вийшла мовчки з хати. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону.
М'я́лиця и мня́лиця, -ці, ж. 1) Мялка для льна и конопли. 2) Мятая солома.3) Потасовка. Піди, ще й тобі м'ялиці дадуть.
Пишно нар.
1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив.
2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей.
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь.
Розвиток, -тку, м. Развитіе.
Смалький, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ, морозѣ). Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — силу в велику дійшов додому.
